пʼятницю

Бобовищенський "музей" радянської сільгосптехніки.

Якщо хочете побачити, то покваптеся – завтра можуть порізати і здати на металобрухт!
"У Бобовище знаходилася центральна садиба радгоспу-заводу «Бобовищанський», в розпорядженні якого було 4409 га сільськогосподарських угідь, в т. ч. 1088 га орної землі, 420 га саду, 475 га виноградників, 592 га сінокосів, 433 га пасовищ. Господарство займалося садівництвом, виноградарством і м'ясо-молочним тваринництвом. Був пункт первинної обробки плодів і ягід, сховище вин. За виробничі досягнення 200 трудівників удостоєні орденів і медалей СРСР…" (з книги "Історія міст і сіл України")

Більше фотографій тут


До речі, неподалік від автопарку, в долині цього ж потічка, знаходиться гарний водоспад.

середу

АЛЬФРЕД Ріттер фон ХУБІЦКІ



Шукаючи на просторах Інтернету інформацію про Мукачівщину, наткнувся на таке:  General der Panzertruppe Dr.jur. Alfred (Ritter von) Hubicki, Born: 05 Feb 1887 in Friedrichsdorf, District Bereg, Hungary.



Комітат Берег (угорською Bereg vármegye, німецькою District Bereg) – адміністративна одиниця колишнього Угорського Королівства, більша територія якого зараз входить до складу Закарпаття.

Село Фрідріхсдорф (німецькою Friedrichsdorf, угорською Frigyesfalva) це закарпатське Фрідєшово – північна частина нинішнього Кольчина, що знаходиться у долині річки Визниці.


Тобто, виходить, герой Першої світової війни, доктор права, один з творців бронетанкових військ Австрійської Республіки, генерал танкових військ вермахту  Альфред Хубіцкі народився на Закарпатті?


Альфред Ріттер фон Хубіцкі (Hubicki) народився 5 лютого 1887 року у Фрідріхсдорфі, поблизу Мукачева. З 1905 року, навчався в артилерійському кадетському училищі у Відні, служив у 4-му дивізіоні артилерійського полку Австро-Угорської армії. У 1907 році отримав звання лейтенанта, з 1909 служив у 7 артилерійському дивізіоні в місті Арад. У 1911-му в званні обер-лейтенанта поступив до військової академії у Відні. У 1914 році прийнятий на службу до Генерального штабу, у 1915 – присвоєно звання капітана. 


Під час Першої Світової війни командував підрозділом  альпійських стрільців на італійському фронті, де проявив мужність і отримав високі нагороди за хоробрість. 


Після війни, з 1919 року, продовжує військову кар'єру в австрійській армії, отримує звання майора, підполковника та полковника, паралельно навчається у Віденському університеті, по закінченні якого отримує титул доктора права. У 1935 році отримав звання генерал-майора, був призначений в Генеральну інспекцію Міністерства оборони Австрії. У 1936-му призначений на посаду командира австрійської швидкої (моторизованої) дивізії, яка, після "аншлюсу" Австрії (1938 рік) увійшла до складу вермахту і була перейменована у 4-ту легку дивізію. 

Взяв участь майже у всіх компаніях Другої Світової війни. Командував цією дивізією під час вересневої 1939 року війни з Польщею. Після перейменування у січні 1940 року дивізії у 9-ту танкову, залишився її командиром. Командував нею під час нападу Німеччини на Францію та Голландію у 1940 році. У серпні 1940 отримав звання генерал-лейтенанта. Весною 1941 року керував дивізією під час Балканської кампанії. Командував нею і під час нападу на Радянський Союз. У лютому 1942 переведений в резерв головного командування вермахту. У серпні 1942 року він був призначений командувачем створеної в Бельгії військової групи "Schelde". У жовтні 1942 року отримав звання генерала танкових військ. 

У той же час він був призначений командиром LXXXXIX армійського корпусу. У липні 1943 року був знов переведений в резерв. У грудні 1943 року він був призначений главою німецької військової місії в Словаччині. У жовтні 1944 року  переведений в резерв і до кінця війни більше не отримував командних посад.


31 березня 1945 року вийшов у відставку і офіційно закінчив свою службу в армії.
Помер 14 липня 1971 року в Відні.

Інформацію взято звідсі: 1, 2, 3

Римо-католицька церква св. Петра і Павла в сучасному Фрідєшові